Шурхоче вітер у волоссі, жбурляє листя нам у лиця.
Коли керує світом осінь, мені удома не сидиться.
Я поїздам повірю скоро - нехай везуть куди бажають,
Хай на перон зійдуться хором ті, що мене не проводжають.
Сядеш у поїзд, хай собі їде може у Прагу, може у Відень,
Мокрі дерева бігтимуть слідом, лишиш позаду всі радощі й біди.
Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди,
Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода.
Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома,
Я стану вільним подорожнім, найголовніше - вийти з дому
Коли керує світом осінь, мені удома не сидиться.
Я поїздам повірю скоро - нехай везуть куди бажають,
Хай на перон зійдуться хором ті, що мене не проводжають.
Сядеш у поїзд, хай собі їде може у Прагу, може у Відень,
Мокрі дерева бігтимуть слідом, лишиш позаду всі радощі й біди.
Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди,
Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода.
Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома,
Я стану вільним подорожнім, найголовніше - вийти з дому