Веселі, брате, часи настали - среќни времиња дојдоа брате
Нове майбутнє дарує день! - нова иднина го дарува денот
Чому ж на небі так мало сонця стало, - зошто на небото толку малку сонце останало
Чому я далі пишу сумних пісень? - зошто и понатаму пишувам тажни песни
Веселі, брате, часи настали - ..
Ми наближаємось до мети! - се доближуваме до целта
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку - зошто тогаш барам друг пат
Чому я далі з ними не хочу йти? - зошто не сакам повеќе да одам со нив
Веселі, брате, часи настали - ..
На грудях світить нам слави знак! - на градите ни свети знакот на славата
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили, - очите нежно ни ги затворија, усните со мед ни ги намазија
Душу кинули просто так... - душата ни ја кинеа просто така
Душа прокинулась, та й питає - душата се пробива и се прашува
Сама у себе - чому одна? - сама себе, зошто е сама
Немає в кого спитати - золото замість тата - нема кого да праша, злато место татко
Замість мами - глуха стіна. - место мајка, глув ѕид
І тихо, тихо навколо стало... - и тивко, тивко, наоколу станало
Кудись поділися голоси... - гласовите некаде отидоа
Часи веселі настали, нас лишилось так мало, - среќни времиња дојдоа, од нас останаа толку малкумина
Ну їх, брате, такі часи! - гони ги, брате, (ова не го разбирам баш најдобро, ама веројатно нешто како) во такви времиња
я сподіваюсь, що ти щаслива
Нове майбутнє дарує день! - нова иднина го дарува денот
Чому ж на небі так мало сонця стало, - зошто на небото толку малку сонце останало
Чому я далі пишу сумних пісень? - зошто и понатаму пишувам тажни песни
Веселі, брате, часи настали - ..
Ми наближаємось до мети! - се доближуваме до целта
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку - зошто тогаш барам друг пат
Чому я далі з ними не хочу йти? - зошто не сакам повеќе да одам со нив
Веселі, брате, часи настали - ..
На грудях світить нам слави знак! - на градите ни свети знакот на славата
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили, - очите нежно ни ги затворија, усните со мед ни ги намазија
Душу кинули просто так... - душата ни ја кинеа просто така
Душа прокинулась, та й питає - душата се пробива и се прашува
Сама у себе - чому одна? - сама себе, зошто е сама
Немає в кого спитати - золото замість тата - нема кого да праша, злато место татко
Замість мами - глуха стіна. - место мајка, глув ѕид
І тихо, тихо навколо стало... - и тивко, тивко, наоколу станало
Кудись поділися голоси... - гласовите некаде отидоа
Часи веселі настали, нас лишилось так мало, - среќни времиња дојдоа, од нас останаа толку малкумина
Ну їх, брате, такі часи! - гони ги, брате, (ова не го разбирам баш најдобро, ама веројатно нешто како) во такви времиња
я сподіваюсь, що ти щаслива