Розмова з Махатмою Lyrics

Ледве йшов пильним шляхом,
Дивлюсь, сидить старий Махатма.
Підійшов та кажу таке
Я йому:

"Добрий день, старий Махатмо.
Хай твій могутній дух живе лагідно
Біля заводів Всесвіту".

Він мені.

Відповів таке, що я мало що зрозумів.
Чи, може, він спав, чи, може, він розмовляв із зірками,
Чи розмовляв зі мною мовою птахів або трави?

Я йому:

"Скажи ме-ме-мені, Вчителю,
Дві краси Світу: Місяць та Сонце
Мають інколи зустрічі-чи?"

Він мені.

Подарував таку усмішку, такий струм добра,
Що навкруги заспівали птахи,
А в душі моїй наче грянув казковий хор
Смарагдових цвіркунів та польоту золотих бджіл.

Я йому:
"Гура!
А кажи-но мені, джерело добра,
Хто перший вийде до Захмареної Брами,
Славетний чиновник, чесний сім'янин
Або щирий господар?"
Отаке-таке спитав я його.

Він мене.

Він мене-таке, вбив глибиною відповідді,
Що я не міг дихати, не міг відчувати ніг,
Не міг почути течії Ганга, не міг дивитись у вічі Гурі
Та й не міг більш стояти й розмовляти.
Обернувсь та й пішов собі пильним шляхом.

Мудрий Махатмо!
Хай будуть вічні твої слова,
Що відновлюють душу.
Гони, гони, гони, гони, гони, гони,
Гони, гони свої думки!

Гони, гони, гони, гони, гони, гони,
Гони, гони від себе геть!

Жени, жени, жени, жени, жени, жени,
Жени, жени чорні думки!

Жени, жени, жени, жени, жени, жени,
Жени, жени! Мудрий Махатма!

Гони, гони, гони, гони, гони, гони,
Гони, гони свої думки!

Гони, гони, гони, гони, гони, гони,
Гони, гони від себе геть!

Жени, жени, жени, жени, жени, жени,
Жени, жени чорні думки!

Жени, жени, жени, жени, жени, жени,
Жени, жени! Мудрий Махатма!